СЕЗЬКИ
СЕЗЬКИ - село Ічнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Гейці, Дзюбівка,Тишківка, Коломійцеве.Розташ.на р. Половій (лівій прит. р.Удаю) за 15 км від райцентру і за 3 км від залізнич. ст. Августівка. 118 дворів, 274 ж. ( 1996). Вперше згадується1665. Входили до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Малодівицького р-ну Прилуцького округу (1923-30). Хут. Сезьки засн. у серед. 17 ст. Для охорони лісу, який ріс на навколишніх землях, було «посаджено» Мирона Сезька, котрий збудував тут собі хату. Згодом навколо нього стали будуватися люди. Так виник хутір, який одержав назву від прізвища першого поселенця. Коли прилуцький полковник Лазар Горленко в 1665 за царськом указом одержав с. Вільшану, він самовільно заволодів х-ром. Після його смерті (1687) хут. залишився у вдови Єфросинїї. 1709 гетьман І. Скоропадський відібрав С. і віддав полковому сотникові Якову Золотаренку на уряд, хут. лишився за ним і після відставки. Після смерті Я. Золотаренка С. дісталися його удові. Пізніше (після 1730) С. одержав теж на уряд полковий осавул Грицько Панкевич. 1737 село з 6 дворами селян і 1 двором підсусідків все ще вважалося за ним. Після смерті Г. Панкевича (1738) С. володіла його удова, поки у неї їх не відібрав власник Вільшани, зять гетьмана К. Розумовського б.т. Влас Климович Будлянський. С. залишалися у володінні родини Будлянських і 1780, коли там було 14 дворів (16 хат) селян і 1 двір (2 хати) підсусідків (козаків не було). 1797 в С. наліч. 71 душа чол. статі податкового населення; діяла дерев. Покровська ц-ва (збудована між 1737 та 1797). 1859 - 66 дворів селян, 438 ж. У 1861-66 селяни підпорядковані Вільшанському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей С. 1867 увійшли до Вільшанської вол. 1 -го стану. 1886 - 89 дворів селян-власників, які входили до двох сільс. громад (Фон-Ріттера 2-е, кол. Кользанова), 1 двір козаків, 4 двори міщан та ін., 98 хат, 498 ж.; діяли: дерев. ц-ва (поновлена 1861), шинок, кузня, 6 вітряків, олійниця. 1910- 107 госп., з них козаків - 4, селян - 92, ін. непривілейованих - 7, привілейованих - 4, наліч. 607 ж., у т.ч. 8 теслярів, 1 кравець, 16 робили сани та вози, 1 столяр, 22 ткачі,18поденників, 6 займалися інтелігентними та 49 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 639 дес. придатної землі. Діяли Покровська ц-ва (закрита за часів рад. влади), церковнопарафіяльна школа. У 1923-ЗО pp. С. - центр сільради. 1925- 136 дворів, 655 ж.; 1930 - 129 дворів, 624 ж.
