Pisum sativum -однорічна трав'яниста гола рослина родини бобових. Стебло чотиригранне, порожнисте, розпростерте або лазяче, 50-100 см завдовжки. Листки з 2-3 пар бокових листочків, закінчуються розгалуженими вусиками; листочки яйцевидні, цілокраї. Квітки двостатеві, неправильні; віночок білий, рідше крила рожеві. Плід — біб. Цвіте у червні - липні.
Поширення
Походить з південної Європи. Широко вирощують як зернобобову рослину.
Сировина
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і насіння. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Насіння Г. п. містить 26-27 % легкозасвоюваного білка, багатого на незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та інші), крохмаль (бл. 50%), жири (0,6-1,5%), вітаміни A, B1, B2, E, РР і С, каротин, інозит, холін та солі калію, фосфору і марганцю.
Фармакологічні властивості і використання
Рослина має сечогінні та гіпоглікемічні властивості й використовується при нирковокам'яній хворобі й цукровому діабеті. Зелений горошок ко¬рисно вживати хворим на анемію. З потовченого на борошно зеленого горошку готують маски для оздоровлення шкіри обличчя. Припарки з горохового борошна прикладають до наривів і чиряків. З сухого насіння готують супи і каші; зелений горошок вживають свіжим, консервують, заморожують. ПРОТИПОКАЗАНО вживати горох при подагрі, гострих нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечника, при хронічній недостатності кровообігу.
