Псел бере початок на Середньоросійській височині і в межах України протікає по території Сумської та Полтавської областей, де довжина його русла становить 592 км. Правий берег річки - високий і крутий, лівий - низький. Долина дуже широка, складена переважно пісками, частково з домішкою річкового мулу. Переважання піщаних грунтів є результатом діяльності річкових вод, що руйнують білі піски, що складають правий берег. Вони відкладаються в основному по лівому березі Псла. Боліт в його долині небагато. Майже немає і торфовищ, що обумовлено піщаним характером долини, а також наявністю швидкої течії.
У середній течії річки споруджено більше десяти водосховищ, що змінили природний вигляд Псла в цілому. Всі вони руслового типу, з відносно великим водообміном. Слід зазначити, що у водосховищах, розташованих вище за течією річки, дно замулене в більшій мірі, ніж у водосховищах, розташованих нижче за течією. В останніх переважають донні відкладення, що складаються з піску різного ступеня замуленості.
Слабке протягом сприяє тому, що в літній період у водосховищах (особливо у верхніх) відбувається накопичення донних піщано-мулистих відкладень, що сприяє розвитку в прибережній зоні вищої водно ¬ болотної рослинності. Верхні водосховища грають у цьому відношенні роль відстійників для води, що надходить з водозбірної площі річки.
У нижніх водосховищах заростей вищої водної рослинності менше. Основна її маса представлена рогозом, очеретом, очеретом, лататтям, кубушки, куширу та ін
На ділянках річки нижче гребель, а також на незарегульованих її відрізках спостерігаються досить значні швидкості течії (0,5-0,65 м / с), слабке накопичення донних мулистих відкладень і варіювання розвитку вищої водної рослинності від невеликого до повної її відсутності. Переважаючий тип грунтів тут - добре промитий річковий пісок.
В результаті споруди Дніпродзержинського водосховища підпір води в Пеле поширився до 20 - 25 км вище колишнього його гирла. Загальна заплава Псла і Дніпра, залита водами водосховища, дуже мілководна, рясно заростає вищою водною рослинністю.
Найбільші притоки Псла знаходяться переважно в його середній течії. Грунь - права притока Псла. Її довжина становить 55 км. В окремих місцях заплава річки заболочена, є торфовища. В Псел вона впадає поблизу м.Гадяч. Найбільший ліва притока - річка Хорол, довжина якої 301 км. Її заплава заболочена, є торфовища, в нижній течії русло річки перетворено в канал, болота осушені. З правих приток Псла слід зазначити Голтву, що протікає через с. Решетилівку. Довжина її - 34 км.
У заплаві Псла та його приток є великі луги і лісові масиви. Серед них знаходяться озера, які розташовуються в основному з лівого боку русла і є його залишками - старицями.
У складі рибного населення Псла та його приток найчастіше зустрічаються щука, плітка, ялець, головень, в’язь, червоноперка, жерех, вівсянка, підуст, піскар, вусань, уклея, бистрянка, густера, лящ, гірчак, карась, сазан, голець, щиповка , в'юн, окунь, йорж, бички, рідше - білоглазка, синець, чехоня, сом, минь, колючка, судак і носарь. У водосховищах Псла найбільш поширені вівсянка, гірчак, уклея, краснопірка, плотва, піскар, лящ, в’язь, сазан і деякі інші. На незарегульованих ділянках річки переважають окунь, уклея, підуст, ялець, щиповка, піскар, плотва, в’язь, щука та ін Рибне населення приток Псла ще біднішими. Наприклад, в Королеві переважаючими видами є вівсянка, гірчак і в’язь.
