.jpg)
Інгулець - найбільша права притока нижньої течії Дніпра. Довжина річки - 549 км. Вона бере початок поблизу с. Цибулеве на Кіровоградщині. Верхня течія Інгульця являє собою ряд озероподібних або болотистих плес, що з'єднуються між собою лише під час весняних паводків або після сильних злив. До м. Олександрії річка тече вузькою стрічкою, береги якої поросли очеретом. Лівий берег місцями скелястий. Після спорудження водосховищ у верхній і середній течії Інгульця в деяких населених пунктів природний режим річки порушився. Він зберігається лише на ділянках, розташованих нижче гребель. У середній течії річка тече в скелястих берегах, є багато порожистих ділянок.
Поблизу Кривого Рогу знаходиться гирлі лівої притоки Інгульця - річки Саксагань (довжина - 144 км). Її русло в даний час зарегульовано греблями, вище яких утворилися водосховища. Води їх використовуються для промислового водопостачання і зрошування, а також для розведення риби. Наприклад, площа Кресовского водосховища - близько 500 га. Правий берег його піднесений, лівий - знижений і слабопокатий. Дно замулене. Найбільші глибини - 5 - 6 м. У багатьох місцях є зарості вищої водної рослинності. У складі рибного населення найбільш часто зустрічаються плотва, ялець, головень, краснопірка, лин, уклея, карась, сазан, щука, окунь, дуже багато вівсянки, горчака, бичка-цуцика, морської голки.
У Кривого Рогу на Інгульці споруджено велике (площею понад 3,6 тис. га) Карачуновське водосховище, що служить джерелом питного водопостачання. Воно утворене на місці виходу гранітних відслонень і порогів Інгульця. Правий берег слабопокатий, у урізу води обривистий, дно піщане, заростання біля берегів слабке. Лівий берег низький, біля урізу води місцями зарослий очеретом. Середня глибина - 5-6 м (до 12 м на старому руслі Інгульця). З риб у водосховищі мешкають лящ, судак, плітка, головень, краснопірка, жерех, лин, уклея, густера, в'юн, сом, щука, окунь та сазан.
В Карачуновське водосховище вливаються води річки Боковий, на притоці якої - Боковеньці - споруджено Христофорівське водосховище. Його довжина - 2-3 км, ширина - 250-300 м, площа - 120 га. Дно водойми мулисте, біля берегів піщане і замулене. Найбільші глибини - до 5-6 м. Найчастіше виявляються лящ, плотва, краснопірка, окунь, щука, уклея, густера, жерех, головень і деякі інші риби.
Нижче Кривого Рогу Інгулець розмиває осадові породи, у зв'язку з чим утворює багато звивин. У нього вливає свої води пересихає в літній час права притока річка Висунь (довжина - 196 км). Нижче с.Тарасівка Інгулець утворює лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами.
В нижній течії Інгульця найбільш численні тарань, лящ, судак, щука, сазан, сом, лин, карасі, рибець, чехоня, густера, краснопірка, уклея, окунь, тюлька. Ці ж риби заносяться і в канал Інгулецької зрошувальної системи. Природно, що видовий склад рибного населення Інгульця зменшується з віддаленням від його гирла вгору за течією, а в побудованих на його руслі водосховищах і ставках - залежить від господарської діяльності людини.
