Природний заповідник заснований в 1968 р. у північній частині області (Олевський і Овруцький райони) поблизу кордону з Білоруссю.

Територія заповідника (площа 201.04 км2) становить собою типову ділянку Полісся, розташовану на межиріччі Уборті і Свидівки. Його поверхня — це чергування порівняно високих піщаних гряд, валів і дюн з пониженнями, зайнятими сфагновими болотами. Природну незайманість заповідника порушують ділянки, де понад 50 років тому здійснювалися вирубки лісу, і глибокі меліоративні канави (довжиною близько 7 км), вириті в часи буму осушувальної меліорації в Україні. Але вони не псують відчуття від спілкування з дикою, практично безлюдною, майже тайговою природою. Ліси у заповіднику займають понад половину площі. Основними деревними породами є сосна, береза і вільха. Чверть території заповідника — болота і заболочені ліси. Тут нараховується 604 види вищих судинних рослин, 139 видів мохів, десятки видів лишайників, грибів і водоростей. У лісах заповідника живуть лосі, косулі, олені, кабани, вовки, рисі, лисиці, куниці, бобри, зайці і білки. Тут, як у казці, ліси повні дичини, грибів і ягід, а річки риби. Відмінність від казки лише в тім, Що це не можна брати. Але погодьтеся милуватися, відчувати, вдихати по-вітря дикої природи можливо вищий привілей, ніж вульгарно брати.