В правобережній частині долини р. Ретик (притока р. Реть) розміщений Ретинський бо-танічний заказник місцевого значення площею 30,0 га. Територія заказника займає підвищену погорбовану терасу та притерасну частину заплави на відстані 4 км на схід від с. Грузьке у Гружчанському лісництві Кролевецького дер-жавного лісомисливського господарства.
В рослинному покриві заказника основну площу займають ліси. На підвищеннях розмі-щуються світлі соснові ліси. Найвищі у рельєфі ділянки займають сухі соснові ліси із переважанням куничника наземного. Привертають увагу окремі плями лишайників та зелених мохів. Тут можна зустріти смовдь гірську, очиток Рупрехта, ластовень лікарський, зіновать руську. Поодиноко трапляється висока, ажурна трав’яниста рослина — холодок багатолистий. На ділянках соснових лісів на нижчих елементах рельєфу до сосни у значній кількості домішується береза. В трав’яному покриві місцями переважає мітлиця тонка. Тут зростає зовні малопомітна, але дуже цілюща рослина-калган, який ще називають "козацьким жень-шенем". В соснових лісах заказника нерідко трапляються грушанка круглолиста та ортилія однобока-характерні види хвойних лісів, які тут знаходяться поблизу південної межі ареалу.
Значне поширення в заказнику мають мішані ліси, в деревостані яких переважають дуб та сосна, до яких домішується береза. Вони утворюють перший ярус заввишки до 25 м. В другому ярусі зростають клен гостролистий, осика. Поруч можна побачити липи — розлогі, з гарною густою кроною. На окремих ділянках збереглися кремезні дуби віком понад 120 років. Травостій утворюють характерні види широколистяних лісів, такі, як зірочник ланцетовидний, копитняк європейський. Тут можна зустріти конвалію, фіалку дивну, костяницю, медуницю темну, чини весняну та чорну, перлівку пониклу, кострицю велетенську, осоку пальчасту тощо.
На більш зволожених ділянках у притерасній частині збереглися вільшняки. Нерідко тут трапляються білокорі берези, а під ярусом дерев-крушина, верба попеляста, смородина чорна. Тут досить поширеною є тендітна болотна папороть теліптерис болотний. Поодиноко зростає і інша, більш рідкісна, болотна папороть — щитник гребенястий. Тут можна зустріти такі вологолюбні види, як осока гостровидна, вербозілля звичайне, комиш лісовий. На підвищених ділянках вільшняків, в основному, по периферії, переважає куничник сіруватий. Відмічені ділянки вільшняків, у трав’яному покриві яких домінують кропива дводомна та щучник дернистий.
Значний інтерес викликає знаходження у заказнику реліктового виду, занесеного до Червоної книги України — берези низької, яка найбільше тут поширена на межі вільшняку та торф’янистої луки. Кущі берези низької досягають тут 1-1,2 м, мають добру життєвість і рясно плодоносять. Це — єдине відоме для Сумщини місцезростання згаданого бореального виду, який знаходиться тут на південній межі поширення.
Основу фауни заказника складають ден- дрофільні види, більшість з яких є типовими мешканцями соснових та мішаних лісів Ліво-бережного Лісостепу. Серед копитних найбільш звичайною є європейська козуля, заходять лось та кабан. Зустрічаються лисиця, заєць сірий, білка, їжак, кріт, куниця лісова, ласка, “червонокнижний” горностай. Поселень ще одного виду з Червоної книги України — борсука на території заказника немає, але цей звір періодично заходить сюди в пошуках їжі. Птахи найбільш повно представлені горобиними, з яких домінують повзик, велика синиця, зяблик, сойка, трапляється берестянка. Се-ред дятлів тут виявлені великий строкатий та малий дятли, зрідка оселяється регіонально рідкісна жовна. Вальдшнеп з’явився у заказнику з 1994 р. На ділянці чистих сосняків мешкає дрімлюга. Серед хижих птахів відмічені великий та малий яструби, спорадично трапляються звичайний боривітер та кібчик. Плазуни представлені вужем та верітільницею, із зем-новодних численна гостроморда жаба та іноді зустрічається зелена ропуха.
Заказник "Ретинський" - це добре збережені типові комплекси рослинного та тваринного світу. Найбільшу цінність цієї ділянки становить зростання тут льодовикового релікту берези низької.
