КУЛИКОВЕ (Куликівка, до 1941 – Парасковіївка) – село Полтавського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Дудникове і Степанівка. За кілометр від села протікає річка Коломак (ліва притока Ворскли). Розташоване за 20 км від Полтави та за 2 км від автотраси Київ–Харків. 861 жителів (1990).
Засноване у 2-й половині 18 ст. У той час землі, розташоване поблизу річки Коломаку, належали поміщикам Розумовським та Старицьким. Село мало назву Парасковіївка, вірогідно, від імені Парасковії Кирилівни Розумовської (1755–1808). За переписом 1859 входило До складу Полтавського повіту. Тоді у селі налічувалося 95 дворів, 497 жителів. 1863 – у складі Василівської волості. У тому ж році у селі було 98 дворів, 497 жителів. Діяв винокурний завод.
У 1-й половині 19 ст. Парасковіївка стала власністю дійсного статського радника П. А. Базилевського, потім – його сина О. П. Базилевського. Останньому на час реформи 1861 належало в селі 98 дворів, 498 кріпаків. 15.IX 1862 була підписана уставна грамота, а з 1873 селяни перейшли на викуп. У 70-х pp. 19 ст. Базилевський продав свій маєток у Парасковіївці купцеві, виходцеві із полтавських німців-колоністів В. Трепке. Наприкінці 19 – на початку 20 ст. маєток належав його сину Е. В. Трепке. Це було зразкове господарство (500 дес.), де застосовували восьмипільну сівозміну. Існував завод по розведенню робочих коней. У маєтку був паровий млин.
З 1897 діяв цегельний завод, на якому в 1904 працювало 9 робітників. У селі була громада селян-власників (колишніх кріпаків), до якої входили й селяни-власники невеличкого села Фиріньківки. 1900 у цій громаді налічувалося 126 дворів, 809 жителів. З 1887 діяла земська школа. Навесні 1902 відбулися селян, заворушення. У березні того ж року селяни Парасковіївки разом з жителями сусідніх сіл вчинили напад на маєток Е. В. Трепке. Під час революції 1905–1907 відбувалися мітинги. 1910 в селі – 166 господарств, 1006 жителів, паровий млин, Вознесенська церква з дзвіницею (1907, мурована).
