(1545)
Старокостянтинівський район. На початку XVIII ст. виходець із Мазовії (Польща) Ян Хоецький заклав над річкою Случ маєток Самчики. Тут зберігся унікальний палацово-парковий ансамбль, створений полковником, гайсинським старостою Петром Чечелем (1754–1843) як своя резиденція. На його запрошення у цій глухій подільській провінції працювали найкращі архітектори, садівники й скульптори епохи. Ансамбль створив в 1790–1805 pp. польський архітектор Якуб Кубицький (1758–1833), автор Варшавського Бельведера, а ліплення і скульптури левів – італієць Жан Батісто Цагляно. Палац у стилі ампір з білокамінними колонами відкритий для відвідувачів. Недалеко від нього розташувалися ошатні будиночки китайського павільйону (1814), 2 прибрамні корпуси з парадною брамою і старий будинок палацу (1725). Гостей садиби зустрічає кам'яний лев, що усміхається, а проводжає його брат-близнюк, що засумував. Круглий газон перед парковим фасадом прикрашає фонтан (1904). Збереглося ліплення в Круглому (Блакитному), Великому (Червоному) і Римському парадних залах, де колись влаштовувалися пишні бали й прийоми. Перлина палацу – Японський кабінет, єдиний збережений в Україні з пам'яток такого роду. Розписаний за мотивами епохи Едо (до 1868 р.) або Самураїв – стилізовані дракони, яскраво-жовті хризантеми, самураї. Реставратори доклали чимало зусиль, щоб відновити яскравість фарб. А блакитний, як небо, купол прикрашають птахи. Чудовий парк (16,6 га) створений відомим пейзажним архітек-тором Діонісієм Мі клером. Він же створив парки в сусідніх Ладигах та Ілляшівці. Парадний фасад палацу виходить до озера, а парковий – на більшу площу з фонтаном. У парку налічується 160 порід і видів рослин. У 1830 pp. садиба дісталася сімейству Угрімових. Тут бували В. Даль, відомий юрист А. Коні, професор Московського університету, директор Рум’янцівського музею М. Стороженко, польська піаністка С. Познанська. А останній хазяїн маєтку, видавець М. Шестаков, переробив парк у французькому стилі.


Останні матеріали