ІВАНИЦЯ

ІВАНИЦЯ - село Ічнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Загін, Зоцівка, Ковтунівка, Купина, Лозове, Степ. Розташ. біля злиття річок Іваниці та Сможу, за 22 км від райцентру і залізнич. ст. Ічня. 799 дворів, 2025 ж.( 1996). Виникла наприкінці 16 ст; вперше згадується О. Пшездецьким під час опису маєтків Я. Вишневецького у 40- х pp. 17 ст.. З 1649 - містечко, центр Іваницької сотні Прилуцького полку. Входила до Прилуцького пов. (1782 — 1923), до Іваницького р-ну Прилуцького округу (1923-30). 1666 - 132 госп. селян, які по «окладам» були розподілені на три групи («статі»), Госп. «першої статі» (найзаможніших), які «орали на 6-ти волах», наліч. 36 дворів, в тому числі двори війта Власа Павлова та бурмистра Федора Михайлова; п’ять мельників «орали» теж «на 6-ти волах»; госп. «середньої статі» (32 двори) «орали на 4-х волах»; госп. «меншої статі» (39 дворів) «орали на 2-х волах». 1740 - 166 дворів (173 хати) селян, у тому числі ЗО дворів (33 хати) майстрових та 17 дворів (17 хат) «скуплі»,зяких скуплено іваницьким сотником Павлом Миницьким 10 дворів (10 хат); 86 дворів (93 хати) козаків та 32 бдв. хати козачих підсусідків. Селянське населення залишалося вільним до 1743, коли царською грамотою було надане полтав. полковнику Андр. Андр. Горленку. У др. пол. 18 ст. м-ко поділялося р. Іваницею на дві частини, з яких головна й більша частина містилася на правому березі. У самому кутку, де зливаються дві річки, містилася стара маленька земляна фортеця. Іван Андр. Горленко 1774 поновив її та збудував там свій палац. 1783 власниками селян були прем.-майор І. А. Горленко - 178 дворів (232 хати), колез. ас. Григорій Свірський-46 дворів (58 хат), б.т. Данило і надв. ради. Григорій Стороженки - 8 дворів (12 хат); крім того, в селі було 17 дворів (32 хати) козаків виборних, 78 дворів (119 хат) козаків підпомічників, 2 двори (5 хат) поштарів, мешкало 20 родин дворян і різночинців. Серед жителів були ремісники: шевці, кравці, ткачі, теслярі та ковалі, які об'єднувалися в цехи; працювала селітроварня Тимофія Пащенка. У цей час діяли 3 дерев. ц-ви, з яких 2 в головній частині села, а третя - віддалік, у володінні Г. Свірського; Георгіївська побудована 1654, у 1804 замінена новою - найдавніша на Лівобережжі досліджена споруда монументальної архітектури баштового типу; Миколаївська збудованаІ.А. Горленком і С. Голівцем 1786, поновлена 1848; Троїцька збудована 1881 замість старої. 18 03 у володінніІ.А. Горленка в Іваниці (з хуторами) - 1789 душ. Син його, Петро Горленко, мав 314 душ чол. статі селян, з яких 200 душ 1838 були виставлені на продаж з публічних торгів; другий син, Олександр, 1838 мав 194 душі чол. статі селян; за його спадкоємцями 1850 - 183 душі чол. статі. 1859 - 343 двори, 2564 ж.; 1861-66 в І. містилось Волосне правління тимчасово зобов'язаних селян, якому були підпорядковані 13 сільс. громад (1030 ревіз. душ). Козаки та казенні селяни підлягали Ольшанському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей 1867І. - волосний центр 1-го стану. 1886 - 60 дворів селян казенних, 312 дворів селян-власників, які входили до 8 сільс. громад (Миницьківська, Васильківська, Горленківські 1-а й 2-а, Голівець-Михайлівська, Климівська, Тарнавська, Свірська), 210 дворів козаків, 47 дворів міщан та ін., 664 хати, 3417 ж.; діяли: 3 дерев. ц-ви, єврейський молитовний будинок, земське початкове однокласне училище, церковно-парафіяльна школа при Георгіївській церкві, 4 заїжджі двори, 10 шинків, 16 крамниць, базар по неділях, 3 ярмарки на рік (9 травня, 17 вересня, 8 листопада), водяний млин, 37 вітряків, 3 олійниці, ґуральня, 3 кузні. 1910 (разом з х. Кривеньківським) - 790 госп., з них козаків - 240, селян - 438, євреїв - 36, ін. непривілейованих - 52, привілейованих - 24, наліч. 4461 ж., у т.ч. 43 теслярі, 67 кравців, 41 швець, 7 столярів, 9 ковалів, 6 мідників, 1 слюсар, 101 ткач, 11 візників, 230 поденників, 70 займалися інтелігентними та 369 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 4304 дес. придатної землі. Діяли: 3 дерев. ц-ви (Георгіївська, Миколаївська, Троїцька), 1-ше (засн. 1844) та 2-ге (засн. 1912) земські початкові училища, жіноча церковнопарафіяльна школа; 1915 засн. вище початкове 2-класне училище. Землевласниками в І. були поміщики М. Горленко , X. Свірський, П. Голівець-Михайловський, М. Васильківський, Ю. Зоц, М. Стороженко,В.Романовський, Л. О. Миницькийта ін.; відомий прилуцький лікар ларинголог Сушко, який жив після 1917 на вул. Миколаївській, мав у І. грунти, куплені ним у поміщиць Н.А. та Н.Д. Голівець-Михайловських та А. Д. Білецької. У 1923-30pp. І. центр сільради. 1925- 1094 двори, 4313 ж.; 1930 - 1078 дворів, 4685 ж. Поблизу села є кургани епохи бронзи (2 тис. до н.е.) та скіфського часу (5-3 ст. до н.е.).


    фейсбук