Tetrax tetrax (Linnaeus, 1758)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Журавлеподібні (Gruiformes), родина — Дрохвові (Otididae). Єдиний вид роду.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Займає пд. зх. Африки, пд. Європи, Центральну Азію; пд. популяції осілі, пн. зимують від Пн.-зх. Африки до Центральної Азії. В Україні: осілий на Керченському п-ві; мігрує та зимує в Приси- вашші, Степовому Криму, Пн.-зх. Приазов'ї.
Чисельність і причини її зміни
В Україні у гніздовий період — 30-50 ос. (можливе гніздування 5-7 самок), взимку загальна чисельність, ймовірно, сягає 70-80 ос. Світова популяція — 100 тис. ос. Чинники зменшення чисельності: втрата біотопів, знищення гнізд під час випасання худоби та сінокосіння, розлякування птахів, зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів, вилучення з природи кладок та виводків, відстріл дорослих птахів.
Особливості біології та наукове значення
Оселяється на ділянках цілинних степів, пасовищ, перелогів з низьким помірно розрідженим травостоєм. З початку квітня самці розподіляються по гніздових територіях і токують до кінця червня. Моногам. Гніздо — неглибока ямка в ґрунті з невеликою кількістю вистілки з сухих трав'яних рослин. Відкладання яєць відбувається з кінця квітня до кінця травня. У кладці 3-4 яйця. Тривалість інкубації 20-28 діб. Підйом на крило у віці 25-30 діб. Статева зрілість з 2 року, у самок можливо з 1 року. Корм: головним чином вегетативні частини, квіти та зерна трав'янихх рослин; у гніздовий період переважають безхребетні.
Морфологічні ознаки
Маса тіла — 680-975 г, довжина тіла — 4045 см, розмах крил — 105-115 см. Боки голови, горло, шия, воло і верх тулуба сірувато-вохристі з бурими рисками; низ білий; дзьоб і ноги сірувато-бурі; райдужна оболонка ока жовтогаряча; у самця в шлюбний період боки голови і горло сірі; шия і верх вола чорні, на шиї дві білі смуги, верхня спереду V-подібна, нижня кільцем охоплює шию; низ вола білий; махові пера білі з темною верхівкою.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид занесено до Європейського червоного переліку, до переліку Бернської конвенції (Додаток ІІ), CITES (Додаток ІІ). В Україні гніздиться поза межами природоохоронних територій через відсутність розрідженого невисокого травостою, який підтримується дикими копитними або помірним випасанням худоби. Необхідно: створити відповідні умові у степових заповідниках та додаткові охоронні території на Керченському п-ві; знищувати здичавілих собак та воронових птахів; заборонити полювання в місцях поширення виду на Керченському п-ві; посилити контроль за полюванням у Пн.-зх. Приазов'ї та на Сиваші; запобігати вилучення кладок та виводків.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Достеменні випадки розведення з яєць, отриманих у неволі, не відомі. З яєць або пташенят, вилучених з природи, вирощується важко.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Кинда, Стадниченко, 1996; Кошелев, Пересадько,1996; Андрющенко, Стадниченко, 1999.
