Otis tarda Linnaeus, 1758
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Журавлеподібні (Gruiformes), родина — Дрохвові (Otididae). Один з 2-х видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал: пн. Африки; Євразія від Піренеїв до Китаю, з пн. на пд. від Німеччини до Ірану. В Україні гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі Сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій обл., Керченському п-ові.
Чисельність і причини її зміни
В Україні у гніздовий період до 850 ос. (150-200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис. ос., Європейська популяція — до 35,8 тис. ос. Чисельність скорочується через заростання ланів та пасовищ; зменшення місць для водопою; знищення гнізд під час випасання худоби, сінокосіння та обробітку ланів; розлякування птахів, зростання кількості здича-вілих собак та воронових птахів; вилучення з природи кладок та виводків; відстріл на місцях зимівлі, загибель від зіткнення з ЛЕП.
Особливості біології та наукове значення
В Україні пд. популяції осілі. Перелітні птахи, переважно російські, в березні мігрують на сх., у жовтні-грудні у зворотному напрямку. Займає ділянки з невисоким помірно розрідженим травостоєм у цілинних степах, на луках, пасовищах, перелогах. Полігам. Гніздо — неглибока ямка в ґрунті з невеликою кількістю вистілки. Яйця відкладає у квітні-червні. У кладці 1-3 яйця. Тривалість інкубації' 27-30 діб. Підйом на крила у віці 35-45 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Їжа: переважно трав'яні рослини, а також великі безхребетні, дрібні плазуни та ссавці.
Морфологічні ознаки
Маса — до 18 кг, довжина тіла — 75-105 см, розмах крил — 190-260 см. Верх тулуба, частина верхніх покривних пер крил та хвоста руді з чорними смужками; голова і шия сірі; дзьоб темно-сірий; райдужна оболонка ока коричнева; у самця нижня частина тулуба і крил біліша, воло і передня частина шиї руді, видовжені пера під основою дзьоба — «вуса» .
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесено до Європейського червоного переліку, до Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток І і ІІ) конвенцій, CITES (Додаток ІІ). В рамках Боннської конвенції укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо збереження та менеджменту середньоєвропейської популяції дрохви. Гніздування виду на заповідних територіях не відомі. Мігруючі та зимуючі птахи можуть триматися у заповідниках степової зони. Необхідно: створити охоронні територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Присивашшя, Приазовська височина, Керченський п-ів, Тарханкут); знищувати бродячих собак та скорочувати чисельність воронових; заборонити по-лювання у місцях зимових скупчень; запобігати вилученню кладок та виводків.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Розведення з яєць, отриманих у неволі, не відоме. З яєць, вилучених з природи, вирощується важко.
Господарське та комерційне значення
Має місце незаконна торгівля птахами.
Основні джерела інформації
Андрющенко, Стадниченко, 1999; Андрющенко, 2000; Андрющенко та ін., 2000; Andryushchenko, 2002.
