Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина Лежневі — Burhinidae. Один з 7-ми видів роду; єдиний вид роду в фауні України, представлений но-мінативним підвидом. Деякі дослідники від-носять вид до ряду Журавлеподібних.
Природоохоронний статус виду
Неоцінений.
Ареал виду та його поширення в Україні
Лісова, лісостепова, напівпустельна та пустельна зони помірного та тропічного поясів Євразії та Пн. Африки; на пн. Євразії гніздовий перелітний, пд. — осілий або частково осілий; перелітні популяції зимують на пн. зх. та сх. Африки, пд. Аравійського п-ова. В Україні: гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно — у Сухостеповій зоні, а на пн. — вздовж великих річок.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність світової популяції не відома. Єв-ропу оціночно заселяє 41-160 тис. ос. Для більшості територій України не визначена. На пн. Керченського п-ова 1 пара трапляється на 1,4-2 км2, подекуди вздовж Сиваша — на 0,81 км2. Чинники зменшення чисельності: знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів; розлякування птахів (гинуть залишені яйця та пташенята); зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів.
Особливості біології та наукове значення
Трапляється на ділянках з дуже низьким та розрідженим травостоєм або без рослинності, також з оголеним камінням, на кам'янистих осипах і солон цях у цілинних степах (петрофітних та псамофітних), на пасовищах, перелогах, а також у покинутих кар'єрах. З зимівель мігрує у квітні, у зворотньому напрямку у вересні — першій половині жовтня. Гніздиться у першій декаді травня — на початку липня. Моногам. Гніздо — невелика ямка на землі, обкладена камінцями, грудками ґрунту, уламками сухих стебел та коренів трав'яних рослин, сухими екскрементами овець, кіз, зайців. У кладці 1-2 яйця. Насиджують яйця та водять пташенят обидва партнери. Тривалість інкубації 27-30 діб. Підйом на крила у віці 42-49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Тривалість життя — до 30 років. Їжа: безхребетні.
Морфологічні ознаки
Маса тіла — 338-550 г, довжина тіла — 4044 см, розмах крил — 77-85 см. Оперення пісочно-буре з густою темною строкатістю; горло і «брови» білуваті; воло, черево і підхвістя білі або вохристо-білі; на верхніх покривних перах білі смуги з чорними поперечними смугами; дзьобжовтий,н огиоливково-жовті; райдужна оболонка ока жовта.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, до переліків Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. Необхідне створення охоронних територій (Приазовська височина); знищення здичавілих собак та воронових птахів; запобігання випадків непокоєння птахів у гніздовий період.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Юдин, 1965; Андрющенко, Стадниченко, 1999.
