Oxyura leucocephala (Scopoli, 1769)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseri- formes), родина—Качкові (Anatidae). Один з 7-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пн.-зх. Африка та пд. Євразії. Зимує на водоймах Пн.-зх. Європи, Пн. Африки та Зх. Азії. В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), пд. частині Запорізької обл., рідше — у Дніпропетров-ській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській обл. У першій половині ХХ ст. гніздився у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському р-ні.
Чисельність і причини її зміни
Можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Пн. Приазов'я. Світова популяція на початку ХХ ст. складала біля 100 тис. ос., зараз скоротилась до 15 тис., але останнім часом чисельності стабілізувалася і навіть зростає. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби.
Особливості біології та наукове значення
В Україні характер перебування не визначений. Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах з заростями очерету і плесами, морських затоках, лиманах, з вересня до кінця листопада та з лютого до кінця квітня. Зазвичай поодинокими особинами, рідше — зграями з 2-11 ос. Гнізда на плавах з очерету на віддалі 0,15-5 м від плеса, зазвичай поруч з колоніями мартинів і крячків чорних. Кладки з 4-7 яєць у кінці травня — на початку червня. Насиджує самка, 22-24 доби. Пташенята вилуплюються у 2-й половині червня, стають на крила у 2-й половині серпня. Живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.
Морфологічні ознаки
Маса: 508-900 г, довжина тіла: 395-410 мм, розмах крил: 555-593 мм. Тулуб у самця сірувато-бурий, хвіст і крила бурувато-чорні, голова біла з чорною «шапочкою» та «нашийником», дзьоб блакитний, лапи червоно-сірі. Самиця темно-бура, від дзьоба над оком — широка біла смуга. Молодий птах схожий на самку. Стернові пера довгі.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, у Додаток І Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції, Додаток II Конвенції CITES і угоди AEWA. Охороняється разом з ін. водоплавними птахами у заповідниках, НПП та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Зрідка розмножується у зоопарках.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Шатилов, 1874; Никольский, 1891; Сомов, 1897; Вальх, 1899-1900, 1911; Пачоский, 1911; Костюченко, 1925; Аверін, 1928; Орлов, 1941; Кістяківський, 1950, 1957; Киселев, 1950; Клименко, 1950; Огульчанський, 1956; Гавриленко, 1958; Страутман, 1963; Лысенко, 1967, 1977, 1991; Иванов, 1974; Степанян, 1975; Костин, 1983; Сабиневский, 1985; Anstey, 1989; Green, Hughes 1996; Derek A. Skott and Paul M. Rose, 1996; Кошелів, 2000; Крейцберг-Мухина, 2002.
