Megascolia maculata (Drury, 1773)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Сколієві оси (Scoliidae). Один з близько 45-ти видів роду Scolia у фауні Палеарктики та один з 7 -ми видів в фауні України.
Природоохоронний статус
Неоцінений.
Ареал виду та його поширення в Україні
Охоплює Пд. Європу, Пн. Африку, Кавказ, Закавказзя, Зх. та Середню Азію. В Україні переважно на пд. від лінії Київ — Харків (на Лівобережній Україні знайдено на пн. Черніговської обл.).
Чисельність і причини її зміни
Зустрічаються відносно рідко (поодинокі особини), проте інколи поблизу тваринницьких ферм трапляється досить велика кількість сколій.
Особливості біології та наукове значення
У фазі личинки — паразит, у фазі імаго — фітофаг. Дає 1 генерацію на рік. Літ імаго — з середини травня до серпня включно. Імаго живляться нектаром квіток різноманітних рослин, частіше складноцвітих (будяки та інші), личинки — паразити личинок жука-носорога (іноді інших великіх пластинчастовусих жуків). Самка у компостних купах та ґрунті розшукує личинку хазяїна, яку паралізує, після чого відкладає на її тіло яйце. Личинка сколії-гіганта зимує у ґрунті в довгасто-овальному коконі. На лялечку перетворюється у кінці квітня-травні.
Морфологічні ознаки
Від інших сколій відрізняються більшою довжиною тіла (26-33 мм), наявністю трьох радіомедіальних комірок на передніх крилах і відносно більш довгим тім'ям.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Фактори загрози або лімітування, а також зростання чисельності виду не з'ясовані. У місцях масового розмноження цього виду (біля ферм) доцільно залишати компостні купи.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Не проводилися.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Штейнберг, 1962; Тобиас, 1978; ЧКУ, 1994; Шешурак, Вобленко, 1996, 1997; Шешурак, 2000.
