Betonica officinalis — багаторічна жорстковолосиста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, просте або малорозгалужене, 20—80 см заввишки. Листки супротивні, прості, видовженояйцевидні, зарубчасті, тупі, біля основи серцевидні; прикореневі — в розетці, довгочерешкові, стеблові — сидячі. Квітки зигоморфні, пурпурові, зібрані в зближені кільця, що утворюють щільне колосовидне суцвіття. Плід — з 4 горішків. Цвіте у червні — вересні.
Поширення
Росте майже по всій території України у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, луках, у чагарниках.
Заготівля і зберігання
Використовують траву (Herba Betonicae officinalis), зібрану під час цвітіння рослини. Зрізають верхівки рослини завдовжки 30 см. Беруть і прикореневі листки. Сушать під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 25 % . Зберігають у сухих, провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава Б. л. містить дубильні речовини (близько 15 % ), стахідрин (1 % ), бетоніцин, турицин, холін, сапоніни, смолисті речовини, органічні кислоти, каротиноїди, сліди ефірної олії тощо.
Фармакологічні властивості і використання
Рослина виявляє протизапальну, жовчогінну, сечогінну, послаблюючу, седативну та знеболюючу дію, регулює артеріальний тиск, посилює кровообіг, поліпшує травлення і обмін речовин. Використання Б. л. є ефективним при хронічному гломерулонефриті й пієлонефриті з явищами гіпертензії. У народній медицині Б. л. використовують при трахеїті, туберкульозі легень, що супроводиться інтенсивним виділенням харкотиння, при стійкому кашлі з гнійним харкотинням, астмі, коклюші, шлунково-кишкових захворюваннях, зокрема при гіперацидному гастриті, діареї, жовтяниці, гепатиті, запальних процесах у сечовивідних органах, при гіпертонічній хворобі, нервових захворюваннях, епілепсії, облітеруючому ендартеріїті нижніх кінцівок, при подагрі та поліартриті. Зовнішньо Б. л. використовують при золотусі, варикозному розширенні вен з виразками, раку шкіри, пітливості ніг, для загоєння ран.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2—3 столові ложки трави на склянку окропу) по столовій ложці 3—4 рази на день; порошок трави по 1—3 г 3—4 рази на день; настій трави (2 столові ложки на склянку окропу, додають 2 столові ложки портвейну, кип'ятять 5 хв, а потім ще напарюють 20 хв) по 2 столові ложки зранку і ввечері при кровотечі легень. ЗОВНІШНЬО — ванни (500 г трави обшпарюють 5 л окропу) при пітливості ніг; припарки з відвару коріння Б. л. при раку шкіри; відвар трави для примочок і обмивань при золотусі, варикозних розширеннях вен з виразками, для загоювання ран.
