Діти в Японії - це центр суспільства. Виховання маленьких японців, аж до п'яти років, проходить під гаслом «вседозволеності». До цього віку японці поводяться з дитиною, «як з королем», з 5 до 15 років - «як з рабом», а після 15 - «як з рівним».
При цьому Японія-країна з багатими традиціями, в якій ритуал відіграє дуже важливу роль. Щорічно, в квітні, вже протягом 400 років у японській столиці в храмі Sensoji проходить дуже незвичайний захід - фестиваль дітей, що плачуть.
З самого початку фестиваль задумувався, як молитва за здоров'я малюка. Вважається, що боги, почувши плач малюка, благословляють його на світле майбутнє, тому захід є своєрідною молитвою за здравіє і добробут дитини. Суддями на фестивалі стають священики.
Батьки добровільно приводять своїх однорічних чад на настільки незвичайне і досить жорстке змагання.
У фестивалі беруть участь борці-сумоісти. По двоє вони виходять перед суддями, беруть дітей на руки і стають один проти одного. Основне їх завдання полягає в тому, щоб якомога швидше змусити дитину заплакати. Той, чия дитина почне плакати першою, оголошується переможцем пари. Якщо діти заплакали одночасно, переможцем оголошується той, чия дитина кричить голосніше.
Видовище виглядає досить забавно, деякі діти ніяк не хочуть плакати.
У цій ситуації суддя надягає страшну маску, від якої втече «серце в п'яти» у будь-якого дорослого, не те що у немовляти.
А великі і грізні сумоїсти голосно кричать, розмахують руками і видають страшні звуки, що б налякати малюків.
У цей час люблячі японські мами переляканих немовлят просять у богів щасливе майбутнє для свого малюка.
Джерело: uaparty.co
