Українські регіони багаті на різноманітну місцеву кухню. Безліч туристів вирушає на Закарпаття, Прикарпаття, Буковину, Полісся чи Крим з бажанням скуштувати місцеві смакелики. Однак, в деяких місцях окрім вже звичних баношів, бограчів, чорбів, токанів та інших кулінарних рудзинок, додалися і страви з істот, які є зовсім непритаманнми до української кухні.
Так, наприклад, в деяких селах Волині, люди готують страви із їжаків. Для цього багато господарів, навіть, вирощують у своїх приватних фермах.
Якщо вам захотілося жаб’ячих лапок, то найкраще вирушити в село Тур’я Ремета, що на Перечинщині Закарпатської області, яке вважають центром українського жабівництва. Однак останнім часом цей вишуканий французький делікатес можна зустріти і в інших містах. Так скажімо у ресторанах Канева цю страву можна замовити практично кожного дня.
Все ширхого поширення набувають і страви приготовлені із равликів, яких завжди вдоста у лісовій низинній місцевості...
Як приготувати равликів
Неважливо яким чином, але ви все ж здобули дорогоцінний початковий матеріал - равликів. Тепер вам необхідно приготувати м'ясо равлика, оскільки саме з нього розпочинаються всі рецепти. Для цього молюски кладуть в каструлю, заливаються холодною водою і ставляться на вогонь, коли вода закипить, відварюють на протязі трьох хвилин. Далі воду зливають, а равликів витягають з мушлі. Цей процес дуже простий. За допомогою вилки молюск викручується з мушлі. Молюски мають бути охолодженими, інакше вам не вдасться їх дістати. Мушлі не викидайте, обсушіть і збережіть їх, вони вам знадобляться для приготування інших страв.
Також можна їх пофарбувати в різні кольори, таким чином у вас вийдуть дуже оригінальні прикраси. Далі обробляємо самих молюсків. По краю гирла (отвори раковини) проходить так звана «губа». Природно ніякого відношення до наших аналогічних утворень ця структура не має. Швидше ця побутова назва. З біологічної точки зору «губа» є краєм шкірної складки (мантії) що приросла до тіла тварини, при цьому, якщо згадаємо шкільний курс зоології, формується своєрідна легеня. Так от до суті, уся та частина молюска, яка знаходиться за межами цієї «губи» має бути видалена. Правда, якщо ви точно знаєте, чим ці молюски живилися до того як потрапили до вас, цього можна не робити.
Річ у тому, що частина, що видаляється, є ніщо інше, як печінка равлика з петлею кишечника. Якраз в печінці і відбувається накопичення отруйних для нас речовин, які для молюска у ряді випадків абсолютно нешкідливі. Хоча відмітимо, що за смаком приготована печінка дуже оригінальна і цінована істинними гурманами. За численними відгуками, печінка равлика за смаком і консистенцією нагадує печінку тріски. Наступним кроком є видалення початкового відділу кишечника, особливо розширення передньої кишки - зобу. Для цього досить розрізати ногу, що залишилася, упродовж і гарненько промити під струменем води. Потім необхідно позбавитися від слизу. Найбільш вдалим варіантом на наш погляд є помістити обробленого равлика в насичений сольовий розчин на 2-3 години. Після цього слиз необхідно ретельним чином відмити у воді. Філе готове.
Далі отриманий делікатес можна заморозити до відповідних часів, а можна приступити до приготування якого-небудь блюда. Для прикладу приведемо один з таких рецептів, щоб новачки-гурмани могли собі уявити, що їх чекає.
Почнемо. Філе, впродовж 15 хвилин, відварюємо у воді, в яку додані за смаком сіль, оцет і лавровий лист. Після варіння бульйон краще злити. Паралельно готуємо додаткові інгредієнти.
По-перше, в сковороді в олії гасимо дрібно нашаткований лук, потім додаємо трохи води, нарізана морква і селера.
По-друге, готуємо соус. Для цього в холодній воді розводимо томатну пасту, борошно і мелений чорний перець.
Все додається за смаком. В процесі тушкування суміш овочів змішуються з соусом.
Нарешті, фінальний етап. Згори на суміш поміщаємо відварених равликів, посипаємо їх дрібно нарізаним часником і лимоном.
