Палацовий комплекс розташований на лівому березі р. Сурук-Су й оргаиічі ю вписаний у її скелястий каньйон. Він є головною архітектурною та містобудівною домінантою старої частини Бахчисарая. Комплекс складається з багатьох споруд, найзначнішими з яких є головний корпус, гарем, корпус для свити (свитський, або Графський), корпус для варти, ханська кухня, корпус стаєнь, бібліотечний корпус, Соколина башта, Велика мечеть, дюрбе Діляри-Бікеч, лазні "Сари-Гюзель", Північне дюрбе, Південне дюрбе, надгробна ротонда, набережна з трьома мостами, сади та паркові споруди, катерининська миля. Окрім них, слід назвати також літню альтанку, південну в'їзну башту, чотири головні подвір'я, ханське кладовище, шість фонтанів, мури та інші споруди. Будівництво палацу розпочалося після перенесення в 1502 р. (за іншими даними - у 1532-1551 pp.) резиденції кримських ханів з нагірної фортеці Кирк-Ор (сучасний Чуфут-Кале) спочатку в долину р. Ашлама-Дере, а потім - на берег р. Сурук-Су. З пам'яткою пов'язані назва й саме виникнення нової ханської столиці - Бахчисарая (тюркською мовою -"палац у саду"). Комплекс формувався без єдиного плану впродовж XVI-XVIII ст. У його створенні брали участь знамениті італієць Альвізе Нові (Алевіз Новий, XVI ст.), іранець Омер (XVIII ст.) та багато інших. Палац зводився як пов'язані між собою комплекси житла, параді юї частини та гарему. У XVI ст. побудовано лазні, Велику мечеть і кладовище. У XVII ст. житловий комплекс наближено до парадної-репрезентативної його частини й побудовано гарем. У XVIII ст. об'єднано парадну й житлову частини, побудовано новий гарем, дюрбе Діляри-Бікеч та багато ІНШИХ споруд. Комплекс кількаразово руйнувався, зокрема, під час штурмів його російськими військами Міпіха (1736 р.) ІЛассі (1737 p.). У1786 р. проведено реставрацію споруд. У подальшому, починаючи з XIX ст., реставраційні роботи виконувалися під керівництвом І. Колодіна, М. Клздо, Ф. Ельсої іа, В. Дорофеєва, а також II. Покришкіна (початок XX ст.), А. Голландського (1930-ті роки), Є. Лопушинської (I960- 1990-ті роки). У різні часи палац відвідували Б. Хмельницький, О. Суворов, Катерина II, А. Міцкевич, О. Пушкін та інші видатні особи. Споруди комплексу групуються навколо головного двору з меридіональною орієнтацією поздовжньої осі. Його північний бік формують корпуси для варти та для свити, західний - голові шй корпус з прибудовами, південний - мури, східний - Велика мечеть, ханське кладовище з Північним та Південним дюрбе, стайні та бібліотечний корпус. Суміжно з західним боком головного двору розміщуються відокремлені мурами кухонний двір, посольський дворик, гаремний сад та задній двір. Окремо від комплексу поставлені лазні "Сари-Гюзель" (зі сходу) та дюрбе Діляри-Бікеч (з південного сходу). З правим берегом річки палац сполучений трьома мостами перед голошиїм північним фасадом. З 1990 р. Ханський палац є головним об'єктом Державного історико-архітектурного заповідника в Бахчисараї. Будівля двоповерхова, складного розпланування, з внутрішнім двором. Північна частина - житлова, південна - парадно-репрезентативна. У ній містяться ханська канцелярія, золотий кабінет, кавова кімната, зал ради та суду (Дивану). Перший поверх палацу -мурований, 2-й-дерев'яний, фахверкової конструкції. Споруда увінчана чотирисхилим черепичним дахом з характерним для татарського житла великим звисом. Потиньковані фасади прорізані прямокутними вікнами з дерев'яною лиштвою, у 2-му поверсі - з фресковими арабесками. Силует будівлі формують різьблені кам'яні димарі, що високо підносяться над дахом. Приміщення південної частини корпусу вирізняються ошатним оздобленням, дерев'яними різьбленими плафонами, колоритним орнаментальним малюванням (у золотому кабінеті - з позолотою). В оздоблювальних роботах брали учать майстри Омер та Василь Дорофеєв. Частина приміщень палацу виділена в окремі споруди: портал Алевіза, мала мечеть, фонтани. Мала мечеть прибудована в XVI ст. до південногого муру головного корпусу. Видовжена, з однією банею па під баннику, який спирається па арки та пандативи, Вхід оформлений кам'яним різьбленням, в інтер'єрі збереглася міхрабна ніша. Комплекс приміщень і окремих споруд палацу є найціннішим в ансамблі. Гарем - єдиний з чотирьох первісних гаремних корітусів. що зберігся. Одноповерховий, па високому цоколі, прямокутний у плані. Складається з анфілади чотирьох кімнат. Стіни фахверкової конструкції, прорізані видовженими стрілчастими вікнами й оперезані горизонтальним гуртом. Дерев'яні дахи мають значний звис. В оздобленні інтер'єрів широко використано дерев'яне різьблення та стінопис. Корпус для варти, споруджений у XVIII ст., складається з двоярусної башти головного входу її прибудованого до неї зі сходу прямокутного в плані крила. Башта увінчана наметовим, а корпус - вальмовим черепичним дахом. Споруда - галерейного типу (галереї - з півдня), двоповерхова, з зовнішніми дерев'яними сходами з боку подвір'я. Стіни - фахверкової конструкції. Фасади потиньковані, вкриті орнаментальним малюванням. В оздобленні дворової відкритої галереї застосовано дерев'яне різьблення. Ханська кухня збудована у XVIII ст. Прямокутна в плані, одноповерхова, зального типу, зі сходу має квадратну в плані одноповерхову прибудову. Завершена чотирисхилим черепичним дахом, над яким височить димар. Стіни муровані з бутового каменю, фасади потиньковані. Корпус стаєнь, зведений у XVIII ст. і перебудований у XIX ст., формує південно-східну наріжну частину палацового комплексу. Видовжений з півдня на північ, прямокутний у плані, він складається зі стайні з сінником (два поверхи), до яких з півдня та півночі прилягають одноповерхові житлові приміщення для конюхів. Південний причілок межує з бібліотечним корпусом. Розпланування житлових приміщень - коридорне, стайні - зального типу. Входи до корпусу -з заходу, де фасади мають відкриту дерев'яігу галерею з кілеподібними арками. Споруда складена з вапняку й увінчана чотирисхилим черепичним дахом, фасади потиньковані. Бібліотечний корпус, споруджений у XIX ст., замикає південно-східний ріг комплексу, зі сходу межуючи з південною надбрамною баштою. Будинок двоповерховий, квадратний у плані, поздовжня вісь його орієнтована меридіонально. Розпланування - анфіладного типу. Пов'язаний як з подвір'ям (вхід із заходу), так і з баштою (по 2-му поверху). Мурований з каменю, фасади потиньковані й поділені міжповерховим гуртом. Стіни прорізані невеликими прямокутними вікнами. Дах - чотирисхилий, черепичний. Соколина башта прибудована у XVIII ст. до кутової північно-східної ділянки заднього двору. Відіграє роль висотної й силуетної домінанти комплексу. Двоярусна будівля, що складається з укріпленого контрфорсами мурованого четверика, на який поставлено дерев'яний восьмерик каркасної конструкції. Вхід - з південно-західної наріжної частини. На 2-й ярус ведуть дерев'яні сходи. У верхній частині влаштовано оглядовий майданчик. Споруду увінчує наметовий черепичний дах зі шпилем. Велика мечеть споруджена 1740 р. в північно-західному куті комплексу. Це - архітектурна домінанта, силует якої значною мірою формує сприйняття ансамблю ззовні та з внутрішніх двориків. Мечеть споруджена за хана Селямет-Гірея, в її оздобленні брав участь іранський майстер Омер (XVIII ст.), у реставраційних роботах - академік П. Покришкін (початок XX ст.). Будівля - базилікального типу, прямокутна в плані, з меридіональною орієнтацією поздовжньої осі. Східний та західний (головний) входи оформлені кам'яними відкритими аркадами й акцентовані двома високими мінаретами. Внутрішній простір розділений двома рядами опорних стовпів і на три нави. У південній стіні збереглися міхрабна ніша й мінбар, у південно-західному куті - ханська ложа. Підлоги - кам'яні, стелі - плоскі, дерев'яні, кесоновані. Мінарети - у вигляді восьмигранних (1-й ярус) та десятигранних (2-й ярус) призматичних веж з наметовим завершенням та круговими між'ярусними балконами, обнесеними мурованими парапетами. Стіни муровано з вапняку, потиньковано. Наметовий дах укритий черепицею. У 2-му ярусі фасади мають прямокутні вікна й орнаментальний декору вигляді картушів. Парапети мінаретних балконів вкриті килимовим різьбленням. Воно широко застосоване також в інтер'єрах поряд з малюванням, фаянсовими плитами і т. ін., що значно посилює стильову виразність і східний колорит в образному вирішенні цієї визначної культової споруди. Дюрбе Діляри-Бікеч стоїть окремо, і на південний схід від основних споруд палацу Споруджено його 1764 р. Належить до типу восьмигранних дюрбе в традиціях османської архітектури XV-XVI ст. Споруда - восьмигранна, на цоколі, увінчана сферичною банею на восьмигранному підбапнику. Стіни муровано з пиляного вапняку, баню - з цегли. Основою композиційного вирішення фасадів є два розташовані один над одним аркатурні фризи, утворені трійками сліпих кілеподібних арок на кожній грані. Дрібні членування відтворюють дух витонченої декоративності, притаманний XVIII ст. Лазні "Сари-Гюзель" зведені 1533 р. Розташовані на схід від основних споруд палацу й ханського кладовища. Споруда первісно належала до забудови міста. Головні приміщення - квадратні в плані, перекриті сферичними банями. Освітлення їх здійснювалось через засклені ліхтарі верхнього світла, роздягалень - через вікна. Водогін та опалювальна система влаштовані нижче від рівня кам'яних підлог. Вода металевими трубами подавалася до приміщень, обладнаних кам'яними лавами та раковинами з кранами. Екстер'єр пам'ятки формують глухі потиньковані стіни, завершені пірамідальним силуетом бань. Північне дюрбе, зведене в XVII ст., є визначною спорудою ханського кладовища. Розташоване у його південно-західному куті. Репрезентує тип однобаневих надгробних споруд. Основний об'єм вирішений у вигляді восьмерика, увінчаного сферичною банею на восьмигранному підбапнику. В інтер'єрі збереглося кілька кам'яних різьблених надгробків. Гробниця мурована з блоків вапняку, баня - з цегли. Фасадам притаманні монументальність і лаконізм: потиньковані площини граней прорізані вікнами - верхніми щілиноподібними з кілеподібними утопленими сандриками й нижніми прямокутними. Південне дюрбе, споруджене в XVII ст., формує ділянку північно-східного кута ханського кладовища. За розмірами, типом та архітектурним вирішенням споруда ідентична північному дюрбе, хоча й має деякі відмінності. Надгробна ротонда, зведена у XVIII ст., розташована за головним входом до ханського кладовища і єоднією з найцінніших його споруд. Утворена восьмигранною відкритою аркадою на цоколі, увінчаною горизонтальним карнизом. Побудована з оброблених бучардою блоків вапняку, непотинькована. Виразність споруди посилюють гранчасті колони, акцентування стрілчастих арок архівольтами, оздоблення фризу кам'яними розетками тощо. Набережна з трьома мостами утворює вузьку смугу між північним фасадом палацу й крутим лівим берегом р. Сурук-Су. Споруджена у XVI ст., у 1784-1787 pp. забрукована, у 1820-х роках відремонтована. Обидва схили цієї ділянки берегів укріплені муруванням. Береги з'єднані трьома арковими мостами перед палацом: верхнім (навпроти лазень "Сари-Гюзель"), середнім (перед Північною в'їзною баштою) й нижнім (неподалік ханської кухні). Середній міст має парапет.

Сади з парковими спорудами первісно прилягали до західного й південного мурів. На лівому березі річки розташовувався палацовий луг. Паркові споруди здебільшого репрезентовані фонтанами. Нині збереглися сад великого двору, басейновий сад, гаремний сад та сад посольського дворика. Сад великого двору створено в XIX ст. Він розташований у середній частині двору, має регулярне розпланування і засаджений каштанами, липами, кленами, тополями. В саду є кілька малих фонтанів, а також опоряджений муруванням басейн. Басейновий сад, закладений у XVIII ст, формує південно-східну частину комплексу головного корпусу. Сад - прямокутний у плані. У південній частині має пристінний фонтан, з якого вода переливається в чашу, а звідти - в малий та великий басейни. У саду є також розарій регулярного розпланування. Гаремний сад, влаштований у XVIII ст, формує північно-західну частину ансамблю. Сад обнесено мурами. До південного муру прилягає гаремний корпус. Збереглося кілька фонтанів. У саду висаджено фруктові дерева, самшит, хвойні породи, які добре підкреслюють його ландшафтний характер. Сад посольського дворика, створений одночасно з гаремним, має аналогічне розпланування. Засаджений самшитом і тополями. Тут збереглися два каскадні кам'яні фонтани.

 

    Останні матеріали