Гідрологічний заказник місцевого значення Тернівський розташований в Буринському р-ні у заплаві р. Терен. Його загальна площа становить 245,1 га. Долина річки відчуває значні антропогенні навантаження. Територія заказника є в цьому відношенні винятком. Випас, меліорація, торфорозробки — це чинники, які мають значний вплив на стан його природного комплексу. Незважаючи на це, територія не втратила своєї цінності та привабливості.
У заказнику досить чітко виражені основні елементи долини: русло, заплава та надзаплавні тераси. На схилах терас представлений комплекс сухолюбної рослинності. В його складі переважають злаки (тонконіг, костриця тощо), цикорій звичайний, деревій, конюшина лучна, дика морква. Серед перелічених рослин найбільшої привабливості та мальовничості схилам надає цикорій, квітки якого яскраво синіють серед злаків та різнотрав’я. Народну назву "петрові батоги” ця рослина отримала через те, що її стебло чимось нагадує батоги. Корені та інші частини рослини широко використовують як лікарську сировину. Ця рослина є ще й харчовою. Корені цикорію здавна використовують для виготовлення сурогату кави. Крім того, цикорій — цінна медоносна рослина.
На території заплави домінує вологолюбна рослинність. Символом цього куточка Сумщини можна вважати верби. Тут вони почувають себе дуже комфортно. Щільність їх заростей поступово зростає від терас до русла. Серед деревних форм тут найчастіше зустрічаються верби ламка та біла, серед чагарникових — верби попеляста, трьохтичинкова та п’ятитичинкова. Досить поширеною тут також є вільха чорна. Картина, яка відкривається при погляді з терас на заплаву, не є якоюсь особливою чи надзвичайною, але зачаровує і заставляє затамувати подих. В затишну погоду верби схожі на суворих охоронців, здається, що вони широко розкинули свої віти для того, щоб приховати тут якусь важливу чи навіть небезпечну таємницю. А у вітряну погоду вся заплава нагадує бурхливе море, по якому перекочуються "вербові” хвилі: вся поверхня то вкривається брижами, то поринає у вир дев’ятого валу.
Заплава щільно заросла травами. їх покрив (заввишки до 1,5 м) відрізняється значною мозаїчністю і звичайно розташований у три яруси. Перший ярус формують валеріана лікарська, вербозілля звичайне, сідач коноплевий, зніт шорсткий, а на порушених ділянках — кропива дводомна. Другий — хвощ річковий, чистець болотний, плакун-трава. Другий ярус, порівняно з першим, є більш щільним. Особливо вражає своїми розмірами хвощ, який тут сягає заввишки більше, ніж метр. До складу третього ярусу входять осоки, зокрема шершава, вербозілля лучне тощо. В заплаві дуже часто зустрічається ще одна цікава рослина — плетуха звичайна, яка є представницею ліан, мало поширеної в нашому регіоні групи рослин.
Найбільш понижені місця у прирусловій частині займають угруповання рогозу широко-листого, куги озерної, очерету. На краю таких мікропонижень досить часто можна зустріти цикуту — надзвичайно отруйну рослину. Найбільшу кількість отруйних речовин містить її кореневище. Характерною ознакою цикути є наявність порожнистого стебла та кореневища з перетинками.
На території Тернівського заказника пред-ставлений комплекс водної рослинності. Тут можна зустріти угруповання різних видів рясок та елодеї канадської. Стосовно рясок, слід зауважити, що тут мешкають всі три відомі на Сумщині представники цього роду: ряска мала, триборозенчаста та горбата, а також близька їх родичка спіродела багатокоренева. Всі вони на поверхні р. Терен та на місці старих копанок, що залишилися після торфорозробок, утворюють суцільний килим. Ряски - добре відомі всім рослини. В той же час небагато людей знає, що ряски мають лікувальні властивості. Ці рослини використовуються в народній медицині багатьох країн.
Другий поширений представник водних рослин — елодея канадська потрапила до нас з Північної Америки. Ця рослина має довгі, дуже розгалужені стебла, вкриті видовжено-лінійними листками, які розташовуються досить щільними пучками по три листки в кожному. Листки яскраво-зелені, прозорі. На верхівці стебла вони, звичайно, мають більш світлий колір. Елодея — дводомна рослина, тобто у неї є жіночі та чоловічі особини. Чоловічі екземпляри до Європи не потрапили. В наших водоймах мешкають лише жіночі рослини, які дуже швидко ростуть та поширюються завдяки вегетативному розмноженню. Однієї гілочки елодеї досить, щоб через кілька років вона заполонила увесь ставок або річку.
