ГОГОЛЯ М. В. ЗАПОВІДНИК-МУЗЕЙ у селі Гоголевому Шишацького району. Відкритий 1984 на території Гоголів-Яновських садиби. Тут провів дитячі роки М. В. Гоголь. До складу заповідника входять будинок батьків, флігель, альтанка, грот. Невід’ємною частиною ландшафту є парк, сад, ставки. Все це відтворено за планами, спогадами, листами сучасників, старими фотографіями та із записника самого письменника «Книга всякої всячини». У листах до матері, Марії Іванівни, Гоголь надсилає креслення та малюнки, які вона використовувала при ремонті і реконструкції будинку та флігеля. Стіни у кімнатах пофарбовані блакитними та жовтими смугами по білому тлу – так розписував стіни у рідному будинку сам Гоголь, також за його малюнками зроблені вікна і двері з кольоровим склом, за його малюнками були сплетені килими для спальні і вітальні.

На території заповідника батьків письменника Гоголів-Яновських В. П. та М. І. могили, погруддя М. В. Гоголя. Меморіальна та літературна експозиція розташована в десяти залах. Вона розповідає про дитинство Гоголя, його навчання в Полтавському повіт. училищі, Ніжині, про петербурзький період життя, про літеоатурну діяльність письменника та значення його творчості у світовій культурі. Відтворені інтер’єри деяких кімнат будинку (кімната матері, їдальня, вітальня). Продовження експозиції – у флігелі, де в останні роки життя (1848–1851) по приїзді додому зупинявся Гоголь. Тут знаходиться робочий кабінет письменника. У музеї експонуються особисті речі М. В. Гоголя – білий жилет, російсько-французький словник, молитовник з футляром, особисті печатки. Також фотокопії його листів, рукописів, малюнків, креслень (експонується план садових робіт на осінь 1848 і весну 1849, складений Гоголем). Увагу привертають примірники першого видання «Мертвих душ» (1842), першого видання «Вибраних місць із листування з друзями» (1847), другого видання «Ревізора» (1841). Влітку 1835 Гоголь пише в Василівці історичну драму «Альфред», що не була завершена. Копія рукопису – у музеї. Рідні місця наповнювали Гоголя враженнями й надихнули на написання «Вечорів на хуторі біля Диканьки», «Миргорода», «Тараса Бульби». У різних краях Микола Васильович зібрав великий фольклорний матеріал – прислів’я, перекази, пісні. Розповідь про цей бік творчості письменника ілюструє етнографічна експозиція. У музеї експонуються книжки Гоголя багатьма мовами світу, ілюстрації М. Г. Дерегуса до «Вечорів на хуторі біля Диканьки», що подаровані художником музею, вироби миргородських майстрів за сюжетами творів письменника.