Вірогідно, що храм побудований поблизу місця давнішої церкви. Історик церков Волині М.Теодорович в описі Св.-Іллінської церкви зазначає, що поблизу погосту новозбудованої Св.-Іллінської церкви викопували людські кістки, що свідчить про давні поховання. У той час, він підкреслює, для приходу було відведено кладовище на віддалі 1 версти від церкви. Опосередковано це свідчить про ще давнішу будову храму у цих місцях.
Завершено будівництво храму в 1700 році. Кошти на його спорудження були зібрані з прихожан. Висвячено церкву св. Іллі у 1701 році. У середині XIX століття вона була дерев'яною, на кам'яному фундаменті, трьохзрубна, однокупольна. Той же М.Теодорович у кінці XIX століття, описуючи місце її розташування, зазначає, що зі сходу, півдня і південного заходу вона оточена єврейськими будинками, а з півночі - поміщицькою садибою. В 1883-1885 роках церкву капітально відремонтували за державні кошти й добудували дзвіницю, знову висвятили 7 вересня 1886 року. Тоді дзвіниця налічувала 5 дзвонів від 1 до 6 пудів вагою, а в самому храмі було старовинне рукописне Євангеліє та інші давні рукописні богослужбові книги. У Волинському єпархіальному давньосховищі в Житомирі зберігався «Церковнопарафіяльний літопис Свято-Іллінської парафії», складений 1893 року священиком Григорієм Горбачевським. Тут є свідчення, що у 1886 році у церкві споруджено новий триярусний іконостас. У місцевому музеї є документи церкви на землю і садибу, датовані 5 травня 1851 року. Там зберігається ще один документ, датований 1922 роком і підписаний протоієреєм Андрієм Пінкевичем.
У храмі знаходилися писані волинськими майстрами ікони XVII- XVIII століття, зокрема «Сходження в пекло», «Ісус Христос Пантократор», «Богородиця Одигітрія» та інші. В обласному музеї Волинської ікони зберігаються давні ікони, які були у церкві в час її руйнації, зокрема «Цар царям».
За багатовікову історію церкви священнослужителями у ній були, зокрема у XIX ст., А.Баланда, з 1820 року - Г.Горбачевский, С.Горбачевський. На початку XX ст. - Андрій Турцевич, Віктор Перхорович, Андрій Пінкевич, Сергій Кульчинсь-кий, В.Бєлінський. У 1941 році настоятелем церкви і благочинним стає Григорій Демчук. В архівних документах 1946 року зазначено, що Св.-Іллінська церква діє, священиком і благочинним є Григорій Демчук, а членами церковної ради -П.С.Гель, Ф.М.Кривдик, Р.Н.Кашуба. Дияконом служив П.В.Гунчик.2'5 У середині п'ятдесятих років благочинним і деякий час настоятелем церкви був Григорій Кіндратович Римарчук.
Згодом діяльність релігійної общини, як і унікального храму - пам'ятки архітектури XVIII століття, фактично заборонили. У вересні 1970 року церкву знімають з реєстрації. На захист храму стали церковнослужителі, інтелігенція. У 1981 році тут працювала наукова експедиція під керівництвом доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського, яка описала фактично залишки іконостасу, багато цінних речей. Через декілька років від пориву вітру впав на землю купол. Свідки зазначають, як дивовижне явище, що при цьому неушкодженою залишилася спускна ікона Почаївської Божої Матері.
З 1965 року благочинним у Камінь-Каширському районі став Феодосій Іванович Кристецький. Він після закінчення навчання в Ленінградській духовній академії працював у м.Берестечку, згодом служив у церквах Камінь-Каширщини. За службу удостоєний всіх церковних нагород, мав право носити два хрести з прикрасами й орден преподобного Нестора Літописця. Ф.Кристецький з однодумцями вів наполегливу боротьбу за відновлення общини Св.-Іллінської церкви. ЗО червня 1989 року нарешті зареєстрували релігійну громаду, яка зібрала кошти на ремонт храму. На свято св.Іллі, у серпні 1990 року церкву знову висвятили.
Настоятелем її став митрофорний протоієрей Феодосій Кристець-кий. Він і здійснював церковну службу аж до свого відходу у вічність.
З 1999 року настоятелем церкви і благочинним є Стефан Микитович Михайлюк, який закінчив у 1984 році Московську духовну семінарію. Церковними старостами за останні десятиріччя були Олексій Гарбарчук, Іван Левчук, з 1998 року ним став Степан Гель.
Тривалий час керував церковним хором Василь Гончарук, нині - Надія Кисіль.
