ЦЕРКВА СВ. КИРИЛА

Прямих літописних відомостей про будівництво храму немає. Засновником його був чернігівський князь Всеволод Ольгович, який посідав у 1139-1146 pp. київський престол. Закінчила будівництво вдова Всеволода Марія Мстиславівна. У післямонгольські часи відомостей про церкву до XVI ст. немає. У 1605-1608 pp. храм був у занедбаному стані. Тоді під час ремонту відновлено верх бані та зведено нові, значно нижчі коробові склепіння. У кінці XVII ст. споруджено чотири наріжні бані з бароковими верхами, зроблено карниз, зрубано півколони на пілястрах, на західному фасаді побудовано два контрфорси. Протягом 40-60-х років XVIII сг. виконано значні роботи після пожежі 1734 p.: оздоблено ліпниною фасади, на західному фасаді зведено пишний бароковий фронтон, а на місці дерев'яних монастирських споруд збудовано дзвіницю, трапезну, браму тощо. В роботах брав участь відомий український зодчий І. Григорович-Барський. Від цього ансамблю збереглися до наших днів храм, частина муру, наріжна вежа та два значно перебудовані корпуси. 1786 р. у зв'язку з секуляризацією церковних земель Кирилівський монастир припинив своє існування. На його території був влаштований інвалідний притулок, а на початку XIX ст. - лікарня для психічно хворих. Кирилівська церква перетворилася на лікарняний храм. ЇЇ стіни всередині були потиньковані й побілені. 1860 р. в інтер'єрі церкви під тиньком виявлено фрески XII ст. Протягом 1880-х років під керівництвом А. Прахова фрески, що збереглися, розчистили від тиньку й "поновили" олійними фарбами (за винятком південної апсиди) викладачі та учні Київської рисувальної школи М. Мурашка -1. Селезньов, М. Климанов, І. їжакевич, С. Гайдук та ін.З 1884 р. у розмалюванні церкви брав участь М. Врубель. За проектом А. Прахова на місці барокового іконостаса XVIII ст. споруджено мармурову передвівтарну огорожу та мармурові парапети на хорах. 1929 р. Кирилівську церкву оголошено музеєм-заповідником. З того часу проведено великі архітектурпо-археологічні дослідження й реставрацію храмового живопису. Внутрішнє розпланування церкви збереглося з XII ст. майже повністю. Первісне мурування йде по всьому периметру стін до основ закомар, включаючи апсиди, опорні стовпи, папдативи й частково підбапник.Цебувтрипавовий,шестистовпний,однобаневий.триапсидний храм хрещато-баневого типу. Фасади членувалися пілястрами з півколонами. На рівні низу закомар проходив аркатурний фриз, тонкі півколонки прикрашали апсиди та підбанпик. Основні розміри будівлі: довжина - 31, ширина - 18,4, висота - 28 м. У давнину храм мав галереї, зведені одночасно з основним об'ємом. Стіни викладено з плінфи пошаровим муруванням на вапняпо-цементівковому розчині. Площини фасадів мали фактуру і іегляного мурування з затирані іям швів; косяки вікон і портали були розмальовані фрескою. Храм має нартекс, у стінах якого - чотири ніші-аркосолії, де стояли князівські гробниці. У південній частині нартексу була хрестильня, рештки якої знайдено під час розкопок. У західній частині храму є П-подібні в плані хори, куди ведуть вузькі сходи з нартекса втовщі північної стіни. Баня поставлена над перехрестям головної нави й трансепта. Циліндричний підбаї шик посаджено і іа овальне кільце, для чого з західного боку зведено додаткову арку. У південній апсиді були влаштовані хори: збереглися сходи втовщі південної стіни, арковий виріз на триметровій висоті та сліди від кріплення дерев'яного помосту на протилежному стовпі. У Кирилівській церкві збереглося 800 м- фресок XII ст., розчищених реставраторами з-під інших малювань: у підбаннику - постаті апостолів і пророків, у центральній апсиді - "Євхаристія", і на стовпах тріумфальної арки -"Стрітення".утрансепті - "Різдво Христове" (південна стіна) та "Успіпня Богородиці" (північна стіна), у південній апсиді - житійний цикл, присвячений святим Кирилу та Афанасію Олександрійським, у нартексі - "Страшний суд" тощо. Темперний живопис кінця XVII ст. представлений портретом ігумена Інокентія Монастирського. З олійного живопису 80-х років XIX ст. найбільшу цінність мають твори М. Врубеля: "Зішестя Св. Духа" на склепінні хорів, "Надгробний плач" у ніші аркосолія та ікони в іконостасі ("Богоматір", "Ісус Христос", "Св. Кирило" і "Св. Афанасій"). Київська Кирилівська церква є унікальною пам'яткою архітектури XII ст. і монументального малярства XII, XVII та XIX ст. Вона входить до складу Національного заповідника "Софія Київська". З 1996 р. тут співпрацюють музей і діюча церква.