Coronella austriaca Laurenti, 1768
Таксономічна належність
Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Представлений номінативним підвидом C. a. austriaca Laurenti, 1768.
Природоохоронний статус
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ареал охоплює більшу частину Європи, Кавказ, пн. половину Малої Азії, пн. Іран, зх. райони Казахстану і Сибіру. Україна повністю входить в ареал виду. На більшій частині території країни трапляється спорадично, у Карпатах та Гірському Криму — досить часто, де простежений до висоти 1381 і 1200 м н. р. м. відповідно.
Чисельність і прічини її зміни
Щільність популяцій зазвичай дуже низька — реєструються поодинокі знахідки. У Присивашші та по р. Сів. Донець — до 0,2-1,0 ос. на 1 км маршруту (до 5,0 ос./га). У Гірському Криму щільність популяцій найвища і місцями досягає 0,3-4,0 ос./км, або 0,3-13,3 ос./ га. Причини зміни чисельності: скорочення площ біотопів, придатних для перебування виду, зменшення кормової бази та знищення змій людиною.
Особливості біології та наукове значення
Активна з другої половини березня — початку травня до кінця вересня — середини жовтня. Ховається під кам'яними брилами, у тріщинах лесових урвищ та скель, порожнинах під корінням, стовбурами дерев або фундаментами будівель, у норах гризунів та ящірок, купах хмизу. Живиться в основному ящірками, рідше зміями, мишоподібними гризунами, землерийками, пташенятами горобиних птахів. Парування відбувається в кінці квітня — травні. Яйцеживородний вид. У липні — на початку жовтня самка відкладає 2-17 яєць, з яких відразу ж вилуплюються молоді змії. Для людини не отруйна. Має наукове значення.
Морфологічні ознаки
Змія невеликих розмірів: довжина тулуба не перевищує 75 см, хвіст у 3,2-6,6 раза коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини тулуба 19 рядів лусок. Верхня сторона тіла бурих відтінків, інколи сіра; вздовж тіла проходять 4 темніші смуги з дрібними темно-бурими плямами. Нижня поверхня тіла рожева, цегляно-червона, сірувата або майже чорна. На голові та шиї характерний темний візерунок.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Трапляється принаймні у 18 ПЗ і НПП України. Серед населення існує впевненість щодо надзвичайної отруйності виду, в результаті чого мідянки знищуються при будь-якій нагоді. Тому необхідними заходами охорони є розширення заповідної мережі та роз'яснювальна робота з населенням.
Господарське та комерційне значення
Незначне внаслідок низької щільності популяцій.
Основні джерела інформації
Таращук, 1959; Щербак, 1966; Банников и др., 1977; Щербак, Щербань, 1980; Заброда, 1983; Котенко, 1983, 1987, 1993; Заброда, 1992; Заповідники..., 1999; Кармишев, 2002; Доценко, 2003; Кукушкин, Свириденко, 2003; Тимошенков, 2005; Кармишев, Колесніков, Загороднюк, 2005; Зіненко, 2006; Булахов та ін., 2007; Скільський та ін., 2007; Кукушкин, 2007; Соболенко, 2008; Гринчишин, 2008; Котенко та ін., 2008; Некрасова, 2008; Ружіленко, 2008; Селюніна, 2008; Котенко, Курячий, 2008; Кныш, Статива, 2009; Загороднюк, Заїка, 2009.
