Plebeius pylaon (Fisher von Waldheim, 1832)
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина—Синявці (Lycaenidae). Належить до досить складної таксономічно групи видів комплексу pylaon-sephyrus підроду Plebejides Sauter, 1968. Українські популяції розглядаються деякими дослідниками як приналежні до 2 відокремлених видів, іншими — як підвиди одного виду. Ми трактуємо поки що їх лише у ранзі підвидів: популяцію з Поділля відносимо до підвиду sephyrus Fryvaldszky, 1835, з інших територій України — до номінативного підвиду.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пд. та Пд.-Сх. Європа, Мала Азія, Кавказ та Закавказзя, Іран, Казахстан. В Україні зустрічається диз'юнктивно лише у декількох пд. степових областях та на Поділлі (пд. Хмельницької обл.). Дуже локальний.
Чисельність і причини її зміни
Досить рідкісний. Лише у Криму на невеликих ділянках, що не перевищують декілька сот кв. м., у пік льоту може досягати 50 особин на 1 ділянку, здебільшого не перевищує 30-40 особин на 1 га. Причини зменшення чисельності: руйнування місць перебування виду (розорювання та заліснення степу, урбанізація), надмірний випас худоби, випалювання трави.
Особливості біології та наукове значення
Зустрічається на ділянках крейдяних та вапнякових відшарувань, на схилах річкових терас та ярів, у степу. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів триває з кінця квітня — початку травня до середини червня. Самка відкладає яйця по одному на квітки кормових рослин гусені — астрагалів та люцерни серпатої. Мірмекофіл. Зимує гусінь. Заляльковування відбувається навесні у мурашниках, у підстилці чи на стеблах кормової рослини.
Морфологічні ознаки
Розмах крил — 26-37 мм. Статевий диморфізм виразний. Крила самців зверху блакитні з червонуватим полиском з вузькою темною крайовою смужечкою, біля заднього кута задніх крил більш-менш розвинуті 2-3 чорні крайові плями, іноді облямовані рудим. Самки темно-бурі, біля заднього кута задніх крил добре помітний рядок оранжевих крайових плям. На нижній стороні задніх крил весь простір між крайовим малюнком та рядом очок заповнений білим. Оторочка крил біла.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Як компонент біоценозу охороняється у Карадазькому ПЗ та Опукському заповіднику. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях перебування виду з метою збереження характерних для нього біотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Образцов, Шелюжко, 1939; Некрутенко, 1985; Tolman, Lewington, 1997; Некрутенко, Чиколовець, 2005; Плющ та ін., 2005, 2006; Плющ, 2006, 2007; Голобородька, Пахомов, 2007; Львовский, Моргун, 2007. Особисті повідомлення Будашкіна, Голобородька, Жакова, Паламарчука, Пузанова, Романіва.
