ПОЛІВКА ТАТРАНСЬКА
Microtus tatricus (Kratochvil, 1952)
Таксономічна належність
Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Хом'якові (Cricetidae). Один з 62-х видів роду, один з 8-ми видів роду фауни в Україні.
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Вузькоареальний вид, відомий виключно з Карпатської дуги, де населяє смугу букових і буково-ялинових лісів в межах висот 300-1000 м. Більшість знахідок в Україні відноситься до Чорногірського масиву.
Чисельність і причини її зміни
Дуже низька, з території України відомо лише близько 15 знахідок. Частка в уловах дрібних ссавців у типових біотопах становить 3-4%, а фактична частка в регіоні не перевищує 0,1%. Причини зміни чисельності: суцільні рубки лісу, порушення структури лісових екосистем, освоєння прирічкових долин; низька плодючість виду.
Особливості біології та наукове значення
Мешканець ялиново-букових лісів з розвиненим підліском. Є індикатором буково-ялицевих пралісів, і всі місця її знахідок мають високі показники видового різноманіття дрібних ссавців. Приурочений до розріджених ділянок лісу, лісових галявин, припотіч-кових заростей чагарників. Веде норовий спосіб життя і має цілорічну сутінково-нічну активність. Живиться зеленими частинами трав'янистих рослин. Плодить 1-2 рази на рік, в середньому по 3 малят. Популяційні хвилі не виразні, темпи розмноження низькі. Індикатор корінних гірських лісів.
Морфологічні ознаки
Загалом ознаки типові для групи чагарникових нориць: довжина тіла — 80-110, хвіст — до 40% довжини тіла, двоколірний (знизу білявий), на ступні задньої лапки звичайно тільки 5 мозолей; очі малі (до 2 мм); вуха ледь виступають з хутра; хутро спини довге, темно-буре; у самиць грудні соски відсутні (2 пари пахових). У нориці татринської розміри відносно великі: довжина лапки понад 15,5 мм (часто 16-17), хвіст — 36-42 мм (35-40% довжини тіла).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
В Україні охоронного статусу не мав у зв'язку з тим, що виявлений вперше лише 1998 р. За МСОП має категорію LC; внесений у додаток II до Бернської конвенції. Переважна кількість знахідок відноситься до території Карпатського БЗ. Ефективна охорона може бути досягнута лише при створенні великих заповідних масивів у центральній і зх. частинах Українських Карпат.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Утримання в неволі нескладне, досвіду розмноження в неволі немає.
Господарське та комерційне значення
Не має.
Основні джерела інформації
Турянин, 1969; Kratochvil, 1970; Flousek et al., 1985; Загороднюк, 1989; Zagorodnyuk, Zima, 1992; Загороднюк та ін., 1992; Jurdikova et al., 2000; Martinkova, Dudich, 2003.
Автор: І.В. Загороднюк Фото: І.В. Загороднюк
