пт.11242017

Last updateT3_DATE_FORMAT_LASTUPDATE

Наука

Першими осередками науки в Київській Русі були монастирі, де створювалися літописи. Першою науковою установою України вважається Острозька слов'яно-греко-латинська академія, яка існувала у 1576-1636 роках у місті Острозі - старовинному культурному центрі на Волині. У1581 році тут була надрукована "Острозька Біблія" (друкарнею керував відомий дукар Іван Федоров).

Центром культури і науки на Україні у XVIII столітті була Києво-Могилянська академія. її діяльність в першу чергу пов'язана з ім'ям видатного просвітителя періоду духовного відродження України Петра Могили (1596-1647), сина молдавського господаря, який навчався у Львівській школі, а вищу освіту отримав у Франції. Вихованцями академії були козацькі літописці Самовидець, Григорій Грабянка й Самійло Величко, які в своїх працях в кінці XVII - на початку XVIII століття зробили спробу перейти від літописання до історичної науки. У 60-х роках XVIII століття з'явилася перша систематизована історія України "Історія русів іли Малой Росії" (автор невідомий). У зв'язку з Київською академією все більшого значення набуває вивчення природничих наук, математики й медицини. Курси лекцій Й. Горбацького, І. Гізеля (йому приписують авторство історичного "Синопсису"), С. Яворського та інших професорів академії містили в собі елементи астрономії, фізики, біології, медицини. У Києво-Моги-лянській академії здобував освіту видатний філософ, просвітитель, поет Григорій Сковорода (1722-1794).

У відкритій в 1701 році Слов'яно-греко-латинській академії працювало 95 професорів Київської академії.

У XIX столітті відбувся подальший розвиток гуманітарних та природничих наук. У1818 році у Петербурзі була опублікована перша граматика української мови, складена філологом О. Павловським. Видані видатним вченим-енцикло-педистом М. Максимовичем (1804-1873) у 1827 році "Малороссійськія песни" згодом дослідники назвали "золотою книгою до українства". У1834 році М. Максимович став першим ректором Київського університету. У формуванні історичної свідомості українців велику роль відігравали праці історика та етнографа М. Маркевича (1804-1860), історика М. Костомарова (1817-1885), історика, етнографа, критика П. Куліша (1819-1897), історика та археолога В. Антоновича (1834-1908), історика і публіциста М. Драгоманова (1841-1895), історика і археолога Д. Яворницького (1855-1940), етнографа і фольклориста П. Чубинського (1839-1884), етнографа та громадського діяча В. Гнатюка (1871-1925) і особливо видатного вченого-енциклопедиста та громадського діяча М. Грушевського (1866-1934), багатотомна "Історія України-Русі" якого увійшла до золотого фонду української історіографії. Центрами і осередками науки в Україні XIX століття були університети. За до-реформений час 56 вихованців Харківського університету стали професорами і працювали як в Харківському, так і в Київському, Московському, Казанському університетах. Найвідомішими були математики М. Остроградський та Т. Осиповський, славіст І. Срезневський, філолог О. Потебня, історик М. Костомаров. У 1864 році хімік М. Бекетов організував у Харківському університеті перше фізико-хімічне відділення, а в 1879 році тут виникло перше математичне товариство. У Харківському університеті працювали відомі математики О. Ляпунов та В. Імшецький. 40 років читав різні курси математики в Київському університеті М. Ващенко-Захарченко. Там же залишив помітний слід математик В. Єрмаков та інші. У Київському університеті працював талановитий вчений І. Вернадський (батько В. Вернадського). У цих двох освітянських центрах працювали також хімік М. Бунге, геологи К. Феофілактов і В. Тарасенко, географи В. Докучаєв і А. Краснов та інші. Професором Новоросійського університету був відомий український біолог І. Мечников. У1886 році він організував в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію.

Розвитку науки сприяли також різноманітні освітні і наукові товариства. Так у 1863 році було засноване Харківське товариство дослідників природи, а в 1877 році у Харкові були засновані історико-філологічне і юридичне товариства. У1870 році було засноване Одеське товариство дослідників, а в 1873 році у Києві були створені історичне товариство Нестора-літописця та Південно-західний відділ Російського географічного товариства. У1892 році у Львові було засноване Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка. У1897 році головою товариства став М. Грушевський.

XIX століття на Україні було позначене рядом відкриттів і винаходів. У1853 році І. Лукасевич винайшов першу в світі нафтову лампу як нову форму освітлення. У1868 році інженер А. Власенко сконструював (також першу в світі) зернозбиральну машину, прототип комбайна. У 1875-1881 роках інженер Й. Лівчак сконструював низку друкарських машин на зразок лінотипу. У1887 році київським інженером Ф. Гешвендом був винайдений реактивний літак, проект якого був надісланий до Петербурга, але не дістав підтримки. У 1896 році археологом В. Хвойкою були відкриті перші пам'ятки трипільської культури. Найстаріша в Україні й одна з найстаріших в Європі сейсмічних станцій діє у Львові з 1898 року, коли тут було встановлено перші сейсмографи. Початок XX століття виявився сприятливим для розвитку української науки у різних галузях. У1907 році М. Грушевським було засноване українське наукове товариство, у створенні якого брали участь В. Антонович, Д. Багалій, О. Ле-вицький, І. Франко. У1908 році в Одесі відкрився перший аероклуб, а у 1910 -було засноване Кримське товариство дослідників природи. Київське товариство повітроплавання, створене у 1907 році, прославили І. Сікорський (батько вертольотобудування) і Ф. Андерс, який у 1911 році збудував перший цивільний дирижабль м'якої конструкції "Київ". Український вчений Д. Заболотний першим запропонував ефективні шляхи боротьби з чумою, а вчені-ботаніки Є. Навашин та В. Липський одними з перших дали науковий опис рослинного світу Індонезії, Тунісу, Алжиру. Відомими вченими тих часів у галузі радіофізики, геофізики, радіотехніки були Д. Рожанський,Т. Кравець,М. Пильчиков. Технічному прогресу металургії присвятив свої життя М. Курако. У 1909 році у Львові відбувся перший український освітньо-економічний конгрес. Подією історичного значення для України, її науки та культури було утворення у листопаді 1918 року української Академії наук (з 1994 року - Національної Академії наук України). Першим її президентом став всесвітньо відомий учений, природознавець В.І. Вернадський (1863-1945). З Академією пов'язані відомі наукові школи Д.О. Граве - в алгебрі, М.М. Крилова - у математичній фізиці, Є.О. Патона - у електрозварюванні та мостобудуванні, Л.В. Пи-саржевського - у хімії, О.М. Динника - у механіці та теорії пружності, О.О. Богомольця - в експериментальній патології.

Серед видатних досягнень 20-40-х років - здійснення штучної ядерної реакції по розщепленню атомів літію і відкриття стабільного ізотопу гелію, спорудження найбільших в Європі прискорювачів заряджених частинок, створення трикоординатного радіолокатора дециметрового діапазону, одержання індію, рідких водню і гелію, "важкої" води.

Українськими вченими було сконструйовано першу в Європі електронно-обчислювальну машину (CO. Лебедєв), винайдено теорію цифрових автоматів, на основі якої створювались електронно-обчислювальні машини нових поколінь (В.М. Глушков), створено нову галузь якісної металургії - спеціальну електрометалургію з електрошлаковим, плазмоводуговим та електронно-променевим переплавом, закладено основи космічного зварювання (Б.Є. Патон). В Україні створено найбільшу в Європі Кримську астрофізичну обсерваторію, на якій встановлено потужне сучасне обладнання, в тому числі баштовий телескоп, за допомогою якого було відкрито швидкі пульсації сонця. У1977 році у Київському ботанічному саду імені академіка О.В. Фоміна був збудований найвищий у світі 30-метровий кліматрон для тропічних і субтропічних рослин. Світовий пріоритет мають результати досліджень, що визначають умови формування алмазоподібного вуглецю, гексагонального графіту та їхніх сумішей, по створенню великих прозорих монокристалів синтетичних алмазів і можливістю керування їхніми оптичними властивостями і забарвленням. Сьогодні в Національній Академії наук України - 170 наукових установ, серед них - 5 міжнародних, а також потужна експериментально-виробнича база, де працює понад 60 тисяч чоловік. Нині наукові дослідження виконуються у більш ніж 1400 установах України, серед яких 610 самостійних науково-дослідних інститутів, 71 проектна організація, 111 науково-дослідних і конструкторських підрозділів на промислових підприємствах. У сфері науки і наукового обслуговування в Україні працює близько 300 тисяч чоловік. В Україні склалася потужна система підготовки наукових кадрів. Зокрема понад 360 установ мають аспірантуру, в якій навчається понад 15 тисяч аспірантів. Близько 150 установ здійснюють підготовку докторантів.

Україна туристична

загрузка...

загрузка...